Молюсь за тебе, Україно!

                                                                                                                                                                                          

ПРОБУДИСЬ ЖЕ, УКРАЇНО!

Пробудись же, Україно,

Повернись до Бога!

Тільки з Ним твоя єдина

До щастя дорога!

В ПРОЛОМІ МОЛЮСЯ ТОБІ!

Хвала і честь Тобі , мій Боже, –

Хвала на небі, на землі!

Завжди Живий і все Ти можеш,

Належить все - лише Тобі.

Спасибі, Господи Ісусе,

За мир Твій, щедрість благодаті,

Що всіх Ти нас прощати можеш!

Чим можу я Тобі воздати?

 Любов Ти! Бог Один і Вічний,

 Всесильний Ти, Людинолюб –

 Прощаєш, милуєш всіх грішних.

 Прости наш український люд!

Зціли серця усім, Ісусе,

І нашу землю, всіх дітей!

До Тебе, Господи, молюся!

За всіх осліплених людей,

За неньку нашу – Україну

В проломі  молюся Тобі!

За неї, матінку єдину,

Сивіють голови в журбі.

Господь, врятуй же Україну

Від пут жорстоких сатани!

Розквітнуть хай її руїни,

Воскреснуть всі її сини!

Зціли всі рани Батьківщини,

Цілитель наш,  – Господь Ісус!

Тебе, Спасителю Єдиний,

Шукаю, кличу і молюсь!

Помилуй, Боже, Україну,

Прости її, благослови!

Зігрій в обіймах, як дитину,

Обмий від ніг до голови.

Благослови її на вході

На виході - благослови,

На полі, в лузі,  на заводі,

 Усі маєтки, худоби.

Дай мудрості усім, любові,

Братерства, щастя і добра,

Дай хліба, радості всім в домі,

Нехай радіє  дітвора!

Тебе прошу. О! Мій Спаситель

Прости, помилуй, стережи.

В Ім'я Ісуса, Викупитель,

Нам Україну збережи.

НЕ ЗАГИНЕ УКРАЇНА!

Не загине Україна

І не буде на колінах:

Зацвіте, заколоситься

На полях її пшениця,

Бо Господь її опора!

Аж від півночі до моря

І від заходу й до сходу –

Буде радість у народу!

ЛЮБИ БАТЬКІВЩИНУ.

Ти люби, мій сину,

Рідну Батьківщину:

Гори  і рівнини,

Моря і низини,

Поля з пшеницями,

Льоном, буряками

І ліси зелені.

Чисту воду в жменях

Вчися зберігати,

Щоби внукам дати.

Мову солов’їну,

Бережи, дитино,

Й рідну Україну -

Нашу Батьківщину.

НЕ ВМРИ ДЛЯ ВІЧНОСТІ!

Не вмри для вічності, не вмри!

Тримай свій погляд догори,

Де зараз наш Господь Ісус

І прагни істини із уст

Лише Його, лише Його,

Його – Царя, лиш Одного!

І Він прийме нас і простить,

І нас усіх благословить!

Найперший ворог – вічна смерть

Вже переможена і геть

Усі її полки і ад,

І князь, і весь ворожий штат!

Живий Ісус – Господь і Цар!

Прийми спасіння Його в дар!

Не вмри! Для вічності не вмри!

Покайся, правду лиш твори!

ТИ БОГОМ ЗНАНА!

Наша рідна Україна,

Мова – пісня солов’їна.

Моя мила і кохана,

Ти любима, Богом знана,

В Божій милості повита –

Вся в зелених оксамитах.

Уквітчав тебе квітками,

А в садочках – ягідками,

А у полі пшеницями

І в достатку криницями,

Щоб цілющу воду пили –

Бога славили й любили!

ОДИН!

Ісус. Один Ісус Спаситель!

Спасіння в іншому нема –

Усього світу Викупитель!

Бо кров свята – лише одна!

І Він за тебе, Україно,

Пролив її, щоб жила ти,

І кличе нас: «Прийди, дитино,

Іди до світла з темноти.

Лише зі Мною будь єдина,

На Слові Божому – завжди,

Бо ти Моя, Моя дитина.

Туди де гріх і зло, не йди!

Не йди туди, де з медом слово,

Де правди чистої нема,

Де помста вилитись готова,

А правда скована – німа!

Я поведу тебе за руку

І підніму тебе з колін!

Забудеш біль свій, гірку муку.

Я йду вже! Чуєш, дзвонить дзвін!»

ПРИЙМИ.

Повір, Україно, Ісусу

І слав Його ім’я святе,

Бо Він уже спас твою душу,

Лишив тобі – вірити в те.

Прийми, Україно, спасіння,

Здоров’я і всю повноту,

Ісусове слово – насіння:

Рости в Україну святу!

ЩО НАЙСОЛОДШЕ?

Ти мед бджолиний куштував?

А що солодше є у світі?

То – Бог, дитинко, щоб ти знав,

І Батьківщина, любі діти!

СОЛОВЕЙКО.

Як же гарно ти співаєш,

Сонце вранці зустрічаєш –

Цілу ніч не спочиваєш,

Бога, Господа вітаєш.

Бо Один Він гідний слави –

Цар наш миру і держави.

Спів твій, пташко, cолов’їний,

Ніби, мова України!

ЖИВИ, УКРАЇНО!?

Бог дав Україні

Пісні солов’їні,

Широкі  простори

І  синєє море,

Й червону калину.

Як мати дитину,

Голубить руками,

Вмиває дощами.

Живи, Україно,

Кохана дитино,

У милості Божій

І квітни, як рожі.

Учися любити,

Щоб в радості жити.

Ісус нас пробачив

Й прощати призначив!

Звелів нам молитись

І доброму вчитись,

В любові зростати

І зла не тримати.

СЛАВА БОГУ.

Слава Тобі Святий Боже!

Слава на небі і на землі!

Ти знаєш все і все можеш,

У світі все належить Тобі!

І Твоє, Господи, небо,

Сонце, земля і небо небес!

Ти всім даруєш, що треба,

І за нас Ти помер і воскрес!

Ти - Бог любові, безсмертний,

Бог милосердний, людинолюб,

В милості щедрий, безмежний,

Славить Тебе український наш люд!

  Спам’ятаймось, українці

 Подивіться, лобуряки,

Як ворог радіє!

Не гризіться, як собаки, –

Україна тліє…

                            

                Нема мудрості чи часу

Її  рятувати?

Продаєте Неньку нашу

За крісло і шати!

 

А синів її – героїв,

Держите в сізотах?

А снаряди і набої

Сховали в болотах?

           

Ворог тішиться, сміється:

«Добре, що гризуться.

Отак, разом, в мою сітку

Швидше покладуться;

 

Свої морди наставляють

Без сорому й страху,

                Патріотів  загрібають,

І ведуть на плаху.

 

Добре – добре помагають

Всіх нациків бити.

Не дарма ж бо, вони знають:

Рахунки відкриті.

 

Не по трішки, а рікою,

Їм течуть зелені –

Не подужаєш рукою,

Не сховаєш в жмені.

 

Я тримаю їх надійно

За чутливе місце,

Не дам  жити їм спокійно!

Тремтить їм копитце!»

 

Не страхай нас, лютий враже,

Бо усіх не купиш.

Знаєм добре, що ти кажеш,

І з нас шкіру лупиш.

 

Ти не думай, що минеться

Тобі авантюра:

У поклоні світ зігнеться

                Й ти закрутиш Юра.

 

                Та чому ж ви, українці,

Їм падете в ноги?

Чи в вас ‘’мудрості’’ по вінця?

Не видно дороги?

        

Чи ви, може, признаєтесь:

Бідні, безпорадні?

І, як ті телята, йдете

У чужі січкарні?!

 

Та все, крадьки, по-за хату,

До тієї січки.

Хармани плетете брату,

Бо ви з тої тічки,

 

І моргаєш супостату,

Щоб нас ошукати-

Хоча б'єш себе у груди

І звеш рідним братом.  

 

…………….

Прости нас, Господи, помилуй,

Що заліпили очі милом,

І ще й закрили пеленою:

Природу ставим над Тобою.

На п’єдестал підносимо людину –

Тобою створену дитину,

А сонечку – Німроду, богу,

Поклони б’єм за допомогу.

………….

Вклоняюся вам

 

Вклоняюся вам, сини України,

Одної, Єдиної нам Батьківщини.

Я молитись за вас не перестану.

Кладу, до ніг вам, подяку і шану.

 

Хай Господь вас завжди благословляє

Ракети, міни, осколки відвертає.

Все зло збере і в прірву кине,

І ворог підлий – хай на віки згине!

 

Щоб всі живі верталися додому,

Дякуючи Богу, Господу Святому,

Щоб більше вже не плакала дитина,

І цвіла на віки вічні Україна!

 

…. БЕЗ БОГА - ВСЕ МАРНЕ!

Дуже швидко час минає,

І ніхто із нас не знає,

Де й коли і що спіткає,

Що то завтра нас чекає.

 

Як без Бога, то – все марне,

Хоч із виду й дуже гарне.

Коли з Богом, – є надія.

Серце з Господом радіє.

 

Іномарки і палаци,

Підлабузники – паяци,

Коньяки і гроші, вина –

Забере лиха година.

 

Та, що ходить із косою –

Смерть, під назвою простою,

Лиш  Христа вона боїться,

Але ви не помиліться:

 

Бо не того, що рукою,

Часом, різною порою,

Без кінця на лоб кладете –

Так до Бога не прийдете.

 

Бо до Бога, та дорога,

Де любов і допомога,

Що у Сині, у Ісусі,

Що живе у нашім дусі,

 

Як дали Йому ви місце,

Не частинку – все обійстя.

Тут і  там, Він буде з вами:

Не зітріть добро словами.

 

 

Тож просипаймось, українці,

І скиньмо вже оте ярмо,

Бо горя випили по вінця,

В очах, неначе, в нас більмо.

 

І ми не бачимо, не чуєм.

Куди нас пхнуть, туди і йдем,

І один одного бичуєм,

І один одного клянем.

 

Відкрий своє серце, доню моя. Я хочу бути з тобою завжди, щоб ти, моя люба, не знала горя й журби. Я дуже люблю тебе, і за тебе на муки віддав я себе.

…..

 

Не плач, народе мій, бо плачу Я, що ти мене не чуєш, Бо ти далеко ходиш по стежках своїх. Для Мене  в своїм серці місця не знаходиш, і не кохаєш вічних Слів Моїх – так продовжує бриніти ця пісня… Будьте благословенні. Вся  слава Богу.

 

Тож, просипаймось, українці,

І скиньмо вже оте ярмо,

Бо горя випили по вінця,

В очах, неначе, в нас більмо.

 

І ми не бачимо, не чуєм.

Куди нас пхнуть, туди і йдем,

І один одного бичуєм,

І один одного клянем.

 

 Чужий слуга

 

Не прості ми: воїни на полі бою  

Із злом, нахабством, зі слізьми й журбою,

З тим, хто краде, все губить, убиває. 

Ні сорому, ні страху він не має.

 

Як той павук, снує навколо змови,

І за спиною строїть людям кови,

Всім тим, що вірно так його любили,

І аж, навстіж, серця йому відкрили.

 

За справедливість, честь завжди говорить,

Здається мудрим, «добре» діло творить.

Віру і любов, вірність і надію  

Не даймо в руки цьому «добродію».

 

Бо вилізло лукавство – впала маска:

Слова, обіцянки – все блаж і казка.

Не даймо, браття, нас заворожити,

І повернути ворогу служити.

 .........

Хочеш любити всіх і завжди,

Не плакати, не ображатись?

То спочатку Ісуса знайди,

Там зможеш надійно ховатись.

Коли важко, Ісуса поклич.

Він дасть серце – повне любові.

Чуєш? Лунає вже Його клич!

Все найкраще – у Його Слові.

 .........

  Не барися

-Де знайти Тебе я можу,
Вгамувати біль і тугу?
Тож, скажи мені, мій Боже,
Хай не ходжу я по кругу.

-Ти залиш свої дороги,
Повернися до Ісуса,
Не шукай там допомоги,
Де не Я, а людська участь.

Сумнів хай тебе не мучить,
Бо людське не вище Бога!
І людському хай не учать –
Через Кров Мою дорога!

Поспішай і не барися,
Дар спасіння у Ісуса!
Ти прийми його, омийся,
 Я до тебе обізвуся!

Станеш ти навіки вічні
Вже Моїм любимим сином!
Поспіши!  Дні скоротічні,
Дорога моя дитино!

 

Найщасливіший день

.

Люблячий, Отче Небесний,

Вклоняюся низько Тобі

За дар Твій, любові, чудесний,

Для змучених всіх у журбі,

.

Що мали померти в муках

За скоєні ними гріхи.

Не мила Тобі розлука,

Ні вибрані ними шляхи.

.

Де світла нема, лиш ночі,

Зрада і зло, вбивство і гріх –

Бачили Батьківські очі:

І плакало серце за всіх.

.

Діти не чули Пророків.

Ти, Господи, вихід знайшов.

І через тисячі років

Сам, у Своїм Сині, прийшов.

.

Гріх всього світу на Себе

Забрав Твій улюблений Син –

Всім нам дорогу до неба

Проклав, через плоть Свою, Він.

.

За нас помер, щоб не вмерли,

Діти Божі: дочки й сини.

Він воскрес, щоб ми воскресли

Вже чисті, Святі, без вини.

.

День найщасливіший в світі

Сьогодні в моєму житті:

З Ісусом я,  в Заповіті, –

Вічно буду з Ним в майбутті.

.

Кров’ю Своєю, спасіння

Здобув нам Ісус на хресті:

Вірте, усі покоління:

Він нас освятив! Ми святі!

.

Втікай від гріха і смерті,

До Ісуса мерщій іди!

І дасть тобі нове серце:

У вічності будеш завжди.

.

Там горя нема і плачу,

Там щастя і радість завжди.

Вірю, що все те побачу:

Не буде скорботи й нужди.

.

Слава Тобі і подяка,

Святий Милосердний Господь.

Від Тебе спасіння і добрість усяка –

Славить і дякує весь Твій народ.